Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

смерть не за горами (а за плечами)

  • 1 Смерть не за горами, а за плечами

    Nido fatto, gazza morta.

    Словарь пословиц, поговорок, крылатых слов и выражений > Смерть не за горами, а за плечами

  • 2 смерть

    2) ( смертная казнь) morte ж., pena ж. capitale
    3) (гибель, уничтожение) morte ж., distruzione ж., rovina ж.
    * * *
    ж.
    1) morte, decesso m

    естественная / насильственная смерть — morte naturale / violenta

    скоропостижная смерть — morte subitanea / repentina

    умереть своей смертью — morire di sua morte; morire nel proprio letto

    быть при смерти — essere in fin di vita; essere in punto di morte

    сражаться не на <жизнь / живот уст. >, а на смерть — combattere <ad oltranza / a morte>

    2) ( смертная казнь) pena <capitale / di morte>

    приговорить к смерти — condannare <a morte / alla pena capitale>

    3) сказ. прост. (плохо, беда) è... da morirne
    4) нар. прост. (очень, чрезвычайно) straordinariamente, moltissimo

    смерть как хочется... — ho una voglia di... da morire

    до смерти а — morte, a morire

    ••

    смерть с косой фольк. — Signora con la falce; Madama Morte

    найти (свою) смерть — incontrare / trovare la (sua) morte / fine

    смотреть / глядеть смерти в глаза — affrontare / sfidare la morte

    перед смертью не надышишься шутл. — chi non fa quando può, non fa quando vuole

    двум смертям не бывать, одной не миновать — la morte viene una volta sola

    смерть не за горами (а за плечами) — oggi in figura, domani in sepoltura

    * * *
    n
    1) gener. scomparsa, sparizione, trapasso, decedimento, decesso, l'ultima quiete, l'ultima sera, l'ultimo sospiro, morte, pace eterna, ultimo fato
    2) obs. transito, obito
    3) liter. dipartimento, dipartita

    Universale dizionario russo-italiano > смерть

  • 3 гора

    θ.
    1. βουνό, όρος•

    ледяная гора παγόβουνο•

    снежная гора χιονόβουνο (για παγοδρομίες).

    2. σωρός μεγάλος, πλήθος, στίβα•

    гора ящиков βουνό από κιβώτια.

    3. επίρ. -ой σαν βουνό (μεγάλος σωρός).
    εκφρ.
    гора на душе лежит – έχω βάρος μεγάλο στην ψυχή (σαν βουνό)•
    гора с плеч (свалилась) – μου ‘φύγε ένα μεγάλο βάρος από πάνω μου (ξαλάφρωσα)•
    -у своротить, сдвинуть – αναποδογυρίζω, κουνώ βουνά (επιτελώ μεγάλες πράξεις)•
    не за -ами – δεν είναι, μακριά, είναι κοντά, σιμά, φαίνεται•
    в -у идти (ή поднимать(ся) – ανέρχομαι τις βαθμίδες της ιεραρχίας, αναδείχνομαι•
    под -у идти ή катитьсяκ.τ.τ. παίρνω τόν κατήφορο, τόν κατιόντα κλάδο (παρακμάζω)•
    надеяться как на каменную -у – βασίζομαι, στηρίζομαι απόλυτα, (σε κάποιον)•
    пир -ой – γλέντι τρικούβερτο•
    - мышь родила – κοιλοπόνεσε βουνό και γέννησε ποντίκι ή ώδινεν όρος, έτεκε μυν (стоять) -ой за кого-что στέκομαι βουνό (ακλόνητος) στο πλευρό κάποιου•
    гора с -ой не сдвинется, а человек с человеком свидится – βουνό με βουνό δε συναντιέται, όμως ο άνθρωπος με τον άνθρωπο συναντιέται παρμ. смерть не за горами, а за плечами παρμ. ο θάνατος δεν είναι μακριά, μπορεί να επέρθει από ώρα σε ώρα, από στιγμή σε στιγμή.

    Большой русско-греческий словарь > гора

  • 4 нос

    1) ніс (р. носа). [У його ніс, зуби і борода, як у инших людей (М. Вовч.)]. Нос баклушей - товстий ніс, (насм.) кушка, курдюк (-ка). Вздёрнутый нос - кирпатий (слегка: кирпатенький) ніс, (насм.) кирпа. [Очками кирпу осідлав (Котл.)]. Горбатый нос, нос с горбинкой - горбуватий (горбоватий) ніс, ніс з горбочком. Нос картошкой (луковкою, пяткою) - ніс картопелькою, ніс-бурульбашка, бульба. Крючковатый нос, нос крючком - карлючкуватий (закарлючений, закандзюблений, заключений, реже крюкастий) ніс. С крючковатым -сом - см. Крючковатый 1. Мясистый нос - м'ясистий (м'яснистий, товстий) ніс, (насм.) курдюк (-ка). Орлиный нос - орлиний (орлячий) ніс. Острый нос - гострий ніс. Нос пуговкой - пли[е]скатий ніс, (насм.) пипка. Сизый нос (у пьяницы) - синій ніс. Тупой нос - тупий ніс. Человек с длинным, кривым, острым, толстым -сом - довгоніс, кривоніс, гостроніс, товстоніс (-носа), довгоносий и т. п., людина з довгим и т. п. носом. Болезни -са - носові хвороби, хвороби носа. Бить, ударить в нос (о сильном запахе) - бити, вдарити в ніс (реже до носа). Бормотать (говорить), пробормотать (проговорить, произнести) под нос - мурмотіти (бурмотіти, мимрити, бубоніти), промурмотіти (пробурмотіти, промимрити, пробубоніти) собі під ніс; срв. ниже Говорить в нос. Водить за нос кого - водити за носа, дурити кого, (диал.) мотузити кого, (фам.) плести сухого дуба кому. [Вона вірить сьому шарлатанові а він їй плете сухого дуба (Франко)]. Воротить нос от чего - вернути носа (ніс), від чого, (отворачиваться) відвертати носа (ніс) від чого. Встретиться, сойтись -сом к -су - зустрітися, зійтися носом до носа. Говорить, проговорить (произнести) в нос - говорити гугняво, гугнявити, прогугнявити, гугнити, прогугнити. [«Спасибі» - прогугнив Кривоніс, глянувши з-під лоба (Стор.)]. Дать по -су, щелчка в нос кому - дати по носі, дати носака (щигля), дати пинхви (цибульки) кому, вдарити по носі кого, (осадить) утерти носа, пихи збити кому; (отказать) дати відкоша кому, (при сватанье) дати гарбуза кому. Держать нос по ветру - тримати носа за вітром; ловити носом, куди (кудою) вітер віє (дме), (шутл.) належати до партії к. в. д. (куди вітер дме). Заложило нос кому - заклало в носі кому, (диал.) ніс заліг у кого. [Уже три дні, як у мене ніс заліг (Харківщ.)]. Запороть -сом - заорати (запороти) носом. [Пхнув його, а він так носом і заорав (Сл. Ум.)]. Зарубить себе (у себя) на -су, себе на нос (что) - закарбувати собі на носі (що), затямити (собі) (що). [Ти розмовлятимеш ввічливо і не напиватимешся, аж поки я не скажу свого слова, - закарбуй це собі на носі (Остр. Скарбів)]. Из-под -са у кого - з-під (з-перед) носа в кого и кому; см. Из-под (под Из). Клевать -сом, -сом окуней ловить - см. Клевать. На -су - (совсем близко) близенько, коло носа, під носом, над носом, (за плечами) за плечима; (скоро) скоро, незабаром, (не за горами) не за горою, (вот-вот) от- от, далі, далі-далі, тут-тут, тільки не видно. Беда на -су - біда (лихо) вже коло носа (над головою, коло дверей). Конец месяца на -су - скоро (незабаром, от-от, далі, далі-далі, над носом) кінець місяця. Неприятель у него на -су - ворог коло його носа, ворог дивиться в вічі. Смерть на -су - смерть за плечима (грубее: коло носа). Наклеить нос кому - см. Наклеивать. Не видеть дальше своего -са - не бачити поза своїм носом (дальше від свого носа). Не по -су нам это - це не для нашого носа, ще не вмилися ми до цього, (вульг.) це не для рила нашого Гаврила, (не по карману) не по наших грошах (достатках) це, не з нашими грошиками (на це или це). Не тычь -са в чужое просо - не сунь носа до чужого проса (Приказка). Опустить нос - спустити (похнюпити) носа. Остаться с -сом, получить нос - облизня піймати (спіймати, з'їсти, вхопити), (при сватанье) гарбуза з'їсти (вхопити). Оставить кого с -сом, приставить кому нос - наставити (приправити, натягти) кому носа, (оставить в дураках) пошити кого в дурні. Отойти с -сом - піти з носом (з облизнем). [Почухається (що батько не хоче його женити), та з тим носом і піде (Квітка)]. Перед самым -сом - перед самим носом, коло самого носа. Повесить нос - похнюпити (посупити) носа (ніс), похнюпитися, посупитися, (пров.) потютюритися. Повесить нос на квинту - похнюпити (посупити) носа, повісити носа на квінту. Под (самым) -сом - під (самим) носом. [Чуже бачить під лісом, а свого не бачить під носом (Приказка)]. Под -сом взошло, а в голове и не посеяно - під носом насіялося, в голову й не завіялося; під носом косить пора, а в голові й не сіяно; вже й борідка виросла, а глузду не винесла (Приказки). Поднимать (задирать, драть), поднять (задрать) нос (перед кем) - підводити (задирати), підвести (задерти, задрати) носа, високо тримати ніс (носа), (о мног.) попідводити (позадирати) носи, (голову) підводити, підвести голову (о мног. попідводити голови), починати, почати високо нестися, (грубо) кирпу гнути (дерти, драти, задирати), задерти (задрати), губу копилити, закопилити (проти кого). [Починав ходити туди й сюди по палубі, підвівши згорда голову (Остр. Скарбів). Він так високо тримав ніс, що… (Кандід). Ти, дочко, не дуже кирпу гни та мерщій виходь до гостя (Н.-Лев.). Ти не смієш проти матери кирпу гнути! (Крим.). Кирпу проти людей так драв, що й кочергою не достанеш (Кониськ.). Є в них щось таке, що дає їм право задирати кирпу (Микит.). Проти всіх губу копилить (Мова)]. Показывать, показать длинный нос кому - показувати, показати довгого носа кому; см. ещё выше Оставить кого с -сом. И -са не показывать, не показать кому - і носа не потикати (не появляти, не являти), не поткнути (не появити) до кого. [Не зваживсь-би й носа поткнути до мене (Мова)]. И -са к ним показать нельзя - і носа до їх поткнути не можна, і поткнутися до їх не можна. И -са не показывать, не показать откуда, из чего - і носа не витикати (не виткнути) звідки, з чого. Потягивать, потянуть -сом - шморгати, шморгнути носом, (пыхтеть) чмихати, чмихнути (носом). [Не шморгай носом! (Брацл.). Покинь чмихати! візьми хустку та висякайсь (Звин.)]. Совать (свой) нос во что, всюду, лезть -сом куда - стромляти (или встромляти, пхати, тикати) (свого) носа до чого, всюди (скрізь, до всього), куди. [Куди тільки він не стромляє свого носа! (Брацл.). На що було пхати носа до чужого тіста? (Пісня). Не пхай свого носа туди, де не твоє діло! (Звин.)]. Утереть нос кому (в прямом и перен. знач.) - утерти носа кому. Нос не по чину у кого - ніс не доріс у кого или кому, високо несеться хто, заноситься хто. Чуять, почуять -сом что - чути носом, занюхати що. [Носом чує, де що лежить (Приказка). Занюхає ковбасу в борщі (Номис)]. У него идёт кровь из -су (или -сом) - у його (и йому) кров іде (сильнее: юшить) з носа. Кровотечение из -су - кровотеча з носа, з носа кров іде. У него течёт из -су - у його капає з носа; (сопли из -са) йому ніс віскриться, (шутл.) йому кози з носа дивляться, (насм.) дядьки з носа аж пищать (Рудан.);
    2) (у птиц: клюв) дзюб, дзьоб (-ба), (редко) ніс (р. носа);
    3) (у судна) ніс (р. носа) (у лодки ещё: носок (р. носка)), перед (-да) (у судна), прова (англ. prow); (специальнее: у дубаса, диал.) чердак (-ка). [Горить світло коло носа (на кораблі) (Рудан.). Дивилась на хвилю, що гнав своїм носом пароплав (В. Підмог.). Вітрила на фордевінд! носа на хвилю! (Влизько). Помічник капітана забарився на носі (Кінець Неволі). Носок човна виткнувся біля колоди (Олм. Примха). Пересядьте з корми на перед (Київ). Прова, як меч, розсікає зеленую хвилю (Дніпр. Ч.)];
    4) (выдающаяся часть предмета) ніс (р. носа), ріг (р. рога). Нос машины - ніс машини. Нос наковальни - ріг ковадла;
    5) геогр. - (мыс) ріг (р. рога), виступ (-па), (коса) коса, (стрелка) стрілка.
    * * *
    ніс, род. п. носа

    ве́шать, пове́сить \нос с — перен. хню́пити (похню́плювати), похню́пити (ві́шати, пові́сити) но́са (ніс)

    в \нос с говори́ть (петь) — у ніс говори́ти (співа́ти)

    да́льше [своего́] \нос са не ви́деть — да́лі [свого́] но́са не ба́чити

    драть, задра́ть (вздёргивать, вздёрнуть, поднима́ть, подня́ть) \нос с — де́рти, заде́рти (дра́ти, задра́ти) но́са (ки́рпу), гну́ти ки́рпу несов., копи́лити, закопи́лити (підніма́ти, підня́ти, підійма́ти, підійня́ти) но́са (ніс)

    из-под [са́мого] \нос са (\нос су) у кого́ — з-під (з-пе́ред) [са́мого] но́са в ко́го

    на \нос су́ — на но́сі

    наста́вить (натяну́ть) \нос с кому́ — наста́вити (натягти́) но́са кому́

    не по́ носу [таба́к] кому́ — не для чийо́го но́са

    \нос с (\нос сом) к \нос су — но́сом до носа, ніс у ніс

    опусти́ть \нос с — опусти́ти (похню́пити) но́са

    оста́вить с \нос сом кого — лиши́ти з но́сом кого́

    оста́ться с \нос сом — залиши́тися (лиши́тися) з но́сом

    под нос говори́ть (бормота́ть) — під ніс говори́ти (бурмота́ти, бурмоті́ти, бормота́ти, бормоті́ти)

    под [са́мым] \нос сом (под но́сом) у кого́ — під (пе́ред) [са́мим] но́сом у ко́го, ко́ло [са́мого] но́са чийо́го

    пока́зывать \нос с (\нос сы́) — пока́зувати но́са

    с \нос са, с \нос су — з но́са

    сова́ть [свой] \нос с куда́, сова́ться с \нос сом (со свои́м \нос сом) куда́ — перен. со́вати [свого́] но́са куди́

    утере́ть \нос с кому́ — перен. уте́рти но́са кому́

    уткну́ть \нос с во что (куда́) — уткну́ти ніс у що (куди́)

    уткну́ться \нос сом во что (куда́) — уткну́тися но́сом у що (куди́)

    Русско-украинский словарь > нос

См. также в других словарях:

  • Смерть не за горами, а за плечами — Смерть не за горами, а за плечами. Ср. Я жъ имъ не долго глаза мозолить буду. Не за горами смерть то за плечами. Тургеневъ. Степной король Лиръ. 10. Ср. Зоветъ онъ смерть: она у насъ не за горами, А за плечами: Явилась вмигъ. Крыловъ. Крестьянинъ …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Смерть не за горами, а за плечами. — Смерть не за горами, а за плечами. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • смерть не за горами, а за плечами — Ср. Я ж им не долго глаза мозолить буду. Не за горами смерть то за плечами. Тургенев. Степной король Лир. 10. Ср. Зовет он смерть: она у нас не за горами, А за плечами: Явилась вмиг. Крылов. Крестьянин и Смерть. См. мозолить глаза. См. не за… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Смерть не за горами, а за плечами — у кого. Сиб. Ирон. О близкой смерти. Верш. 6, 293 …   Большой словарь русских поговорок

  • СМЕРТЬ — Без смерти смерть. 1. Новг., Ряз. О чём л. трудном, тяжёлом, неприятном. НОС 10, 95; ДС, 528. 2. Новг. О неожиданной смерти. НОС 10, 95. Быть (жить) у смерти. Перм. Находиться в большой опасности, на грани гибели. Подюков 1989, 20. До смерти.… …   Большой словарь русских поговорок

  • ЖИЗНЬ - СМЕРТЬ — Набьет улыбка оскомину. Жить вертко (валко), помирать терпко. Живешь не оглянешься, помрешь не спохватишься. Живешь воз прешь: помрешь на горбу унесешь. Живется ни в сито, ни в решето. Жить плохо, да ведь и умереть не находка. Жить горько… …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Не за горами — (иноск.) не далеко. Ср. Свиданіе то не за горами: черезъ часъ увидимся, черезъ часъ все и скажется. А. А. Соколовъ. Тайна. 12. Ср. Новыя времена были не за горами. Данилевскій. Вечеръ въ теремѣ. См. Смерть не за горами, а за плечами …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Дума за горами, а смерть за плечами. — Дума за горами, а смерть за плечами. См. ПРИЧУДА Дума за горами, а смерть за плечами. См. УМ ГЛУПОСТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Думка за горами, а смерть за плечами. — Думка за горами, а смерть за плечами. См. ЖИЗНЬ СМЕРТЬ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Думы за горами, а беда за плечами. — Думы за горами, а беда (или: а смерть) за плечами. См. СЧАСТЬЕ УДАЧА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • мозолить глаза — (иноск.) досаждать постоянным появлением на глаза Ср. Ну, что торчишь? Что торчишь?.. Уходи! Не мозоль ты мне глаза! П. Боборыкин. Китай город. 2, 12. Ср. Я с утра не бываю дома и, следовательно, не буду жене мозолить глаз. Станюкович. Первые… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»